Під час саміту Україна – NB8 обговорили посилення ППО та антибалістику, підтримку енергетики й фінансової стійкості України, відкриття переговорних кластерів
23 серпня 2026, 22:35
Учасники саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії (NB8) обговорили найбільш актуальні питання для посилення нашої країни з урахуванням майбутньої зими та подальших агресивних планів Росії.
Разом із Президентом України Володимиром Зеленським у саміті взяли участь: Президент Литви Гітанас Наусєда, Президент Фінляндії Александр Стубб, Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. В онлайн-режимі долучилися Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір і Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Глава держави подякував країнам NB8 за те, що вони були з Україною впродовж усіх цих років повномасштабної російської агресії.
Президент наголосив, що всі розуміють плани Росії на цю осінь та зиму. І головною загрозою залишаються балістичні ракети. Україна вдячна всім партнерам, які вже працюють у межах антибалістичної програми FREYJA. Важливо, щоб був постійний прогрес на цьому шляху.
«Хочу подякувати тим із вас, хто допомагає нам із ракетами для ППО. Це наш перший пріоритет в умовах постійних російських атак. Кожна ракета – це врятовані життя. Будь ласка, продовжуйте цю роботу. Я вдячний усім країнам, які представляють ці великі нації тут, за програму PURL», – сказав Володимир Зеленський.
За словами Президента, важливо продовжувати й санкційний тиск на Росію. Зокрема, проти всіх російських компаній та осіб, залучених до виробництва балістичних ракет, а також схем по всьому світу, які допомагають виробляти ці ракети.
Крім того, одним із головних завдань є підтримка енергетичної галузі України, забезпечення газом на цю зиму та необхідний резерв обладнання. Ще один виклик – російські удари по українських портах, що впливає на постачання продовольства на світовий ринок.
Дуже актуальною є й фінансова підтримка стійкості України. Через особливості формування бюджету Міністерство оборони вже використало кошти, які були заплановані на кінець року, на закупівлю більшої кількості дронів і покриття інших нагальних оборонних потреб.
Цей загальний дефіцит у 27 мільярдів доларів можна покрити, перенісши на цей рік частину європейського кредитного фінансування, запланованого на 2027 рік. Зокрема, близько 10 мільярдів євро потрібно, щоб забезпечити наших воїнів у січні – лютому зброєю, яка вже виробляється, зокрема у Європі. Важливо ухвалити необхідні рішення на європейському рівні.
Окрему увагу приділили відкриттю решти чотирьох переговорних кластерів про вступ України до Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Естонії зазначив, що Україна бореться за свободу всієї Європи та всіх у вільному світі й тому ніхто не має права втомитися від підтримки України. Крістен Міхал закликав посилювати тиск на російський тіньовий флот і працювати над замороженими активами.
Прем’єр-міністр Норвегії наголосив, що найбільш пріоритетними питаннями є протиповітряна оборона, зокрема реалізація антибалістичного проєкту FREYJA, енергетичні спроможності України перед осінньо-зимовим періодом, а також інвестиції.
Президент Фінляндії зауважив, що країни Північної Європи та Балтії працюють над координацією кроків, щоб найбільш ефективно підтримувати Україну та розвивати різні напрями співпраці. Фінляндія готує наступний пакет оборонної підтримки, енергетичну допомогу перед зимою. Фінські оборонні компанії вже розвивають тісну співпрацю з українськими колегами.
Президент Литви відзначив єдність всіх учасників саміту під час обговорення питань щодо військової підтримки України, посилення санкцій проти РФ і щодо перспективи членства України у Євросоюзі. Президент Литви наголосив, що євроінтеграція є надзвичайно важливим складником безпекових гарантій для України. Литва готова сприяти цьому, зокрема під час свого головування в Раді Євросоюзу в першому півріччі 2027 року.
Прем’єр-міністр Латвії зазначив: необхідно підвищувати рівень виробництва дронів як в Україні, так і в інших країнах. Крім того, важливо, що перед зимою разом з Європейською комісією вдалося знайти кошти, щоб підтримати Україну необхідним обладнанням для енергосистеми.
Прем’єр-міністерка Данії наголосила, що всі учасники саміту підтримують вступ України до Європейського Союзу та НАТО. За словами Метте Фредеріксен, для російського очільника ця війна не лише проти України, а й через бажання приймати рішення про майбутнє Європи та кордони її країн.
Це другий саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії. Перший саміт у такому форматі відбувся теж у Києві 24 лютого 2026 року, у четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії.
