18 січня — 160 років від дня народження Григорія Давидовського, автора гімну «Оборонцям України»

Григорій Давидовський народився 1866 р. на Чернігівщині – в с. Мельня, тепер Конотопського району (тепер Сумської області). Його батько був священником, і змалку спів був частиною його життя. А ще хлопець заслуховувався селянським хоровим співом, і народна пісня змалку запала йому в душу. Г. Давидовський закінчив Новгород-Сіверську гімназію. У 1888 році в рідному селі організував свій перший хор, який вражав досконалістю виконання народних пісень. У подальшому навчався у Чернігівській духовній семінарії, згодом закінчив вокальний факультет Петербурзької консерваторії. Серед його викладачів були М. Римський-Корсаков та А. Лядов. За своє життя мистець організував понад 35 хорових колективів у різних містах України. Створив власну систему організації хорів і методику хормейстерської роботи.

Григорій Давидовський зазнав слави в Україні та за її межами, написавши на основі українських народних пісень хорові сюїти «Бандура» і «Кобза», а пізніше – музичну поему «Україна» на вірші Тараса Шевченка. Перший твір – хорову сюїту «Бандура» – Г. Давидовський написав у 1896 році під впливом спогадів про Україну. Цей твір одержав міжнародне визнання, друкувався і виконувався в США та країнах Західної Європи, увійшов до репертуару тисяч хорових колективів України. Сюїти побудовані на матеріалі українських народних пісень і міського побутового романсу. Оригінальні нововведення в них – групування сюжетних ланцюгів з різних пісень та імітація інструментального звучання засобами хорового співу без слів, використовувана як супровід до вокальних партій. Композитор залишив понад 80 хорових творів і обробок народних пісень.

Г. Давидовський працював у жанрах духовної музики. Духовна спадщина композитора містить твори для церковних хорів: «Всенічна» (1910), «Літургія» (1921), хорові концерти та окремі піснеспіви «О Всепетая Мати», «Милость мира», «Тебе поем» (1903), «Благочестивейшаго», «В молитвах неусипающую», «Нинє отпущаєши», «Світе тихий» та багато інших.

У 1919-26 рр. (з перервами) Давидовський жив і працював у Вінниці. Тут він керував вінницькою художньою капелою.

У1944-45 рр. Давидовський працював з хоровою капелою Харківської філармонії.

Останні сім років життя були пов'язані з Полтавою, де він керував хоровою капелою обласної філармонії, яку сам і створив. Він входив до Спілки Композиторів України. У 1951 році з нагоди 85-річчя від дня народження йому було присвоєне звання заслуженого артиста УРСР. Помер у Полтаві 13 квітня 1952 року. Похований на Монастирському кладовищі Хрестовоздвиженського монастиря.

За своє життя Давидовський зорганізував понад 50 хорових колективів, окрім згаданих вище – в Житомирі, Лубнах та ін. За час диригентської діяльності він дав понад 3000 концертів.