#СталевеCлово: На форумі презентували методичний посібник для військових і цивільних

Український релігієзнавець, видавець та військовий Руслан Халіков розповів про ідею створення книги. Задум був написати саме методичний посібник, що допоможе налагодити діалог між цивільними та військовими, а ще сприятиме адаптації військових до цивільного життя і ветеранів – до військового.

Руслан Халіков вважає, що між обома полюсами має бути порозуміння. Видавець навів цитату американського психолога Маршала Розенберга, на яку спиралися при формуванні книги: «Слова можуть бути вікнами, а можуть бути і стінами», та наголосив, що мета упорядників – «створювати вікна».

«Говоримо не лише про книжку, а й про ширший контекст – про складну, різногранну комунікацію між військовими й цивільними. Бо наше суспільство – не два паралельні світи. Це спільнота з дуже різним досвідом: діючі військові, ветерани, їхні родини, люди з травмами та втратами, волонтери, цивільні, які теж пройшли стрес війни. І кожній із цих груп часто непросто знайти спільну мову навіть між собою. Ми створили короткий посібник про те, як будувати діалог. На війні слова інколи важливіші за зброю: можуть відкривати людину, давати їй силу говорити про бій, втрату, наслідки, які війна залишає в кожному. Але можуть і ранити – навіть сказані з добрих намірів. Саме тому потрібні інструменти, які допоможуть цивільним не боятися «сказати щось не те», а військовим – не відчувати відстань чи нерозуміння», – пояснив Руслан Халіков.

Посібник «Мова єдності» – це про повагу, гідність, доброту й подолання стигм, додає офіцер служби психологічного супроводу 12 бригади спеціального призначення НГУ «Азов» Олександр Гусаров (Форбс). Психолог зауважує: цивільним варто знати, як уникати травмуючих фраз у розмові з військовими, чи як дітям розповідати про війну, оскільки ця тема не має бути табуйована.

«Наша ідея будувати міст між фронтом і тилом. Бо після перемоги треба буде «зшивати» країну не тільки кордонами, а й серцями. Найпростіший спосіб підтримати військового – запитати: «Ти як?». Не варто залишати його сам на сам та дистанціюватися, водночас не можна ідеалізувати й «вдягати» на всіх однакові шаблони. Військовослужбовець є репрезентативом усіх Сил оборони, тож порада: одягнув форму – тримай Честь. А загалом – потрібно служити одне одному», – зазначив Олександр Гусаров.

Долучився до презентації посібника керівник благодійного фонду «Допоможемо всі разом», засновник артпростору «Комьюніті» Владислав Левицький. Разом із командою він продовжує роботу над другим виданням цієї методички. Громадський діяч пояснює: запит є, адже з’являються нові амбасадори підходу – у військових підрозділах і серед цивільних. Все це стає частиною великої спільної стратегії, бо «ми одна держава з різним досвідом».

«Приблизно 60% ветеранів планують відкрити власну справу після завершення служби. Переконаний: це елемент посттравматичного зростання. Коли людина, переживши бойовий стрес і складні досвіди, раптом відчуває потребу творити щось нове, ділитися знаннями, залучати інших – це ознака сили, а не травми. Є люди, у яких стрес не переходить у травму – не тому, що вони «сталеві», а тому –що кожен реагує по-різному. У когось досвід стає поштовхом до зламу, у когось – до розвитку. Так сталося й у моєму житті – я прийшов до цієї теми через особисте, після загибелі друга на війні. Моє оточення – це майже суцільно військові й ветерани, і я знаю, наскільки важливо просто говорити. І наскільки важливо, щоб ми робили це разом, як, наприклад, створюючи ці посібники», – підсумував Владислав Левицький.