135 років від дня народження Костя Дубняка

Народився Кость Дубняк 1890 року у місті Миргород на Полтавщині, де здобув середню освіту. Далі навчання продовжував у Полтавській духовній семінарії. Однак був відрахований за неблагонадійність.

У 1914 році К. Дубняк закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського університету та здобув фах географа. Відразу після закінчення університету повернувся на Полтавщину, де викладав географію в середніх школах міст Миргород і Кобеляки. Після лютневої революції 1917 р. в Кобеляках розпочалася його громадська діяльність, зокрема, як активіста українського національного руху. Кость вступив у місцеву «Просвіту» (під керівництвом Симона Наріжного), був членом її правління. Улітку 1917 р. на повітових учительських курсах українознавства викладав географію України (ґрунтуючись на працях С.Л. Рудницького); видав власним коштом першу працю ― «Російсько-український словник термінів природознавства та географії».

Влітку 1918 року К. Дубняк переїхав до Полтави, де упродовж чотирьох років викладав географію в середніх і вищих навчальних закладах міста, займався просвітницькою й науковою діяльністю, вихованням молоді в дусі українського патріотизму. Багато уваги приділяв проблемам бібліографії, укладав бібліографічні довідники, написав підручник та інші посібники з географії для учнів.

Новизна наукових студіювань К. В. Дубняка у 20–30-х рр. ХХ ст. полягала в обґрунтуванні власного розуміння місця та ролі економічної географії, що вивчає економічний регіон чи навіть державу як окремі складові світового господарства. При цьому поняття «край» трактував як певне територіальне утворення, дослідження якого дозволяє виявити загальні закономірності розвитку суспільства і природи та її впливу на господарське життя людини. Учений стверджував, що краєзнавча робота за умов залучення до неї широких верств населення стане могутнім рушієм подальшого прогнозованого державно-економічного розвитку. У середині 20-х рр. минулого століття К.В. Дубняк здобуває високий авторитет у фаховому середовищі як теоретик «виробничого краєзнавства». Це поняття він вперше ввів до наукового обігу на Першій Всеукраїнській краєзнавчій конференції, що відбулася 28–31 травня 1925 р. Саме це зібрання надало новий поштовх розвитку національного краєзнавства. Відповідним організаційним кроком стало заснування Українського комітету краєзнавства.

Кость Дубняк був прихильником самостійності України, тому за свої національні погляди зазнавав постійних утисків від комуністичної влади. Німецько-радянська війна 1941-1945 років застала його в Харкові. Українське життя стало змістом його діяльності. Коли в місті відновила poбoтy заборонена більшовиками «Просвіта», К. Дубняк став її діяльним членом, вступив до Харківського Українського наукового товариства. Викладав географію на різних навчальних курсах міста. За українську діяльність під час нацистської окупації український учений Кость Дубняк був заарештований 1 лютого 1945 року й засуджений до 20 літ каторжних робіт. Звідти він уже не повернувся, помер у місцях позбавлення волі.